Для визначення рівня креативного мислення Дж. Гілфорд виділив 16 гіпотетичних інтелектуальних здібностей, які характеризують креативність. Серед них:

1. швидкість думки - кількість ідей, які виникають в одиницю часу;

2. гнучкість думки - здатність переключатися з однієї ідеї на другу;

З. оригінальність-здатність виробляти ідеї, які відрізняються від

Загальноприйнятих поглядів;

4.зацікавленість - чутливість до проблем навколишнього світу;

5.здатність до розробки гіпотези;

6.ірреальність - логічна незалежність реакції від стимулу;

7. фантастичність - відірваність відповіді від реальності, якщо є логічний зв’ язок між стимулом та реакцією;

8.здатність розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу;

9.здатність удосконалювати об’єкт, додаючи деталі.

Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Тому завдання вчителя не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й привернути увагу до них науковців, психологів, друзів, колег, батьків.

Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини.

 Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи.

Ось чому учителю слід приділяти велику увагу навчально-виховному процесу, основним елементом якого був і залишається урок. А найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації - створити в класі творчу атмосферу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.

Велика доля належить все ж таки і позакласній роботі із предмета. Варто відпрацьовувати форми позакласної роботи, вони мають чимало специфічного на відміну від загальноосвітньої школи.

Обдаровані діти... Унікальні складні характери... Вони надзвичайно чутливі і тому потребують особливої уваги. У чому ж полягає особливість роботи з такими дітьми? Насамперед, це традиційні форми роботи, але своєрідно поєднані з прийомами і методами навчання, модифіковані та інтерпретовані. 

Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними виявилися проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання.