Для визначення рівня креативного мислення Дж. Гілфорд виділив 16 гіпотетичних інтелектуальних здібностей, які характеризують креативність. Серед них:

1. швидкість думки - кількість ідей, які виникають в одиницю часу;

2. гнучкість думки - здатність переключатися з однієї ідеї на другу;

З. оригінальність-здатність виробляти ідеї, які відрізняються від

Загальноприйнятих поглядів;

4.зацікавленість - чутливість до проблем навколишнього світу;

5.здатність до розробки гіпотези;

6.ірреальність - логічна незалежність реакції від стимулу;

7. фантастичність - відірваність відповіді від реальності, якщо є логічний зв’ язок між стимулом та реакцією;

8.здатність розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу;

9.здатність удосконалювати об’єкт, додаючи деталі.

Подальший розгляд природи креативного мислення базується на аналізі основних експериментальних підходах до її вивчення.

Є. П.Торренс визначив креативне мислення як виникнення чутливості до проблем, пов’ язаних з недоліком знань, ідентифікацією труднощів, процесом виникнення здогадок та формуванням гіпотез.

1. Він виділив чотири основні параметри, які характеризують креативне мислення дитини:

2. легкість-швидкість виконання текстових завдань;

3. гнучкість - кількість переключень з одного класу об’єктів на другий під час відповідей;

4.оригінальність - мінімальна частота даної відповіді до подібної групи;

4. точність виконання завдань.

У його підході критерієм творчості є не якість результату, а характеристики та процеси, які активізують творчу продуктивність.

Узагальнюючи досвід зарубіжних дослідників творчості (креативності), Л. Б.Єрмолаєва-Томіна дає визначення креативного мислення як сукупності різноманітних здібностей, кожна з яких може бути представлена в тому чи іншому ступені, в тій чи іншій індивідуальності і виділяє наступні її ознаки:

1. відкритість;

2. широта;

3.швидкість мислення;

4.оригінальність мислення (самостійність, незвичайність).

Існують інші варіанти структури креативного мислення (А. Н.Лук,

А. М.Матюшкин).

До структурних компонентів креативного мислення належать:

• інтерес до парадоксів;

• схильність до сумнівів;

• почуття новизни;

• гостра думки;

• творча уява;

• інтуїція;

• естетичне почуття краси;

• дотепність;

• здатність відкривати аналогії;

• сміливість та незалежність суджень;

• самокритичність;

• логічна строгість;

• здатність користуватися різними формами доказів.

У більшості дослідів під креативним мисленням мають на увазі сукупність мисленевих й особистісних особливостей, які сприяють становленню та прояву творчості.

Вітчизняні дослідники творчості не залишили без уваги особливості процесу сприйняття креативної особистості.

Я. О.Пономарьов підкреслює важливість для творчості таких характеристик, як схильність особистості до хаосу, впевненість при невизначеності, неясності сприймаємого, яка сприяє максимальному внесенню в нього свого; здатність дивуватися, бути вразливим, бачити проблему в цілому, орієнтуватися в ній, знаходячи зразу головне, суттєве.

До напрямку вивчення проблемного мислення, як розробці проблематики творчості, відносяться дослідження А. В.Брушлинського. Процес мислення він трактує як відкриття «суттєво нового». «Такий пошук та відкриття суттєво нового особливо чітко проявляється в інсайтах, раптових осяяннях, які гостро та суттєво просувають вперед весь процес розв’язання задачі».

Він виділяє основний механізм мислення -«аналіз через синтез».

B. А. Моляко творчою задачею називає ту, яка є новою, незнайомою для суб’єкта, що сприяє різним розумовим зусиллям, спеціальному пошуку, знаходженню нового способу її розв’язання. У творчому процесі він виділив три основні цикли:

1. Розуміння умов задачі (оцінка умов).

2. Формування гіпотези (замислу).

3. Попереднє розв’язання та перевірка гіпотези.

C. Л. Рубінштейн: «...Для того, щоб в результаті розумового процесу розв’язати задачу, треба прийти до більш адекватної свідомості», тобто використовувати різні операції розумового процесу.

Як одну з форм виявлення інтелектуальних здібностей М. Холодна виділяє креативність, де мислення представлено наступними ознаками:

1. Швидкістю (кількість ідей, які виникають за одиницю часу);

2. Оригінальністю (можливість давати ідеї, які відрізняються від загальних пізнавальних стандартів);

3. Сприйняттям (чутливістю до деталей, протиріч, невизначеності);

4. Метафоричністю (можливість створювати фантастичні ідеї, вміння в простому бачити складне, а в складному просте).

Творча діяльність є не тільки шляхом до пізнання внутрішнього світу дитини, його креативності, але й результатом їх розуміння та прояву. Тому будь-яка творчість пов’язана з проявом креативних здібностей дитини, які розвиваються в творчому процесі.

Підводячи підсумок того, яке визначення дають психологи та педагоги креативному мисленню і тому, що впливає на його розвиток, нам хочеться виокремити головне і дати своє визначення поняттю «креативне мислення». Для розвитку креативних здібностей особистості вчитель повинен поєднувати пізнавальну, пошукову активність та ініціативу дитини, створювати умови для розвитку креативних здібностей, використовувати різні форми, методи, прийоми, засоби діяльності, щоб створювати атмосферу, що сприяє появі нових ідей та думок, що допоможе дитині краще пристосуватися до світу, оточення, інших людей та до самого себе. Тобто, креативне мислення - це творче мислення, в якому людина шукає власне розв’язання проблеми, вміє по - новому підійти до її вирішення, вміє бачити нові проблеми задачі, здатна висловити ідеї, нетрадиційно мислити, швидко розв’язувати проблемні ситуації, має гнучкість, швидкість, легкість, оригінальність мислення, розвинену інтуїцію.